Онлайн-голосування за “приз глядацьких симпатій у конкурсі” Слов’янський світ очима дітей»


Друзі, пропонуємо взяти участь у відборі кращих робіт конкурсу “Слов’янський світ очима дітей”! Ми отримали понад 100 оповідань, казок, віршів і есе з 11 країн світу на 8 мовах. Поспішаємо поділитися з вами унікальною літературною мозаїкою! Письменники, перекладачі, літературознавці та інші діячі культури в журі визначать переможців, але для нас важлива і ваша думка. Тому ми створюємо окрему номінацію “Приз глядацьких симпатій” і просимо вас проголосувати за найцікавіші роботи на нашому сайті. Всього можна вибрати до трьох робіт на кожному з 8 мов, але кількість отриманого натхнення не обмежується посиланням на голосування в кінці сторінки.

Увага: на цій сторінці ви побачите тільки 5 випадково обраних текстів.
Список всіх текстів тут

Учасник №58

НАКАЗ СТАРІЙШІН

Нема на світі більшого Добра ,

Ніж та земля, що матірїо нам стала,

Подарувала нам своє життя,

Хоч і сама у війнах потерпала.

Але ж не бійся, мати рідна,

МИ знов піднімемось З колін!

Бо ти для нас всіх необхідна !

За це тобі низький уклін

Я українка - горда цим з дитинства,

І кожен раз,як чую співи сопов"я,

Пригадую твої Міста й таїнства.

Про НИХ із гордістю розкажу я:

Столиця нашої країни -

Найкраще місто на землі

Щодня тут зупиняються Машини,

Пливуть по річці кораблі. ..

Мости, ЩО береги з“єднали,

[хвилі покотив Дніпро. "

Старійшини давно так наказали:

«Нехай в гармонії з людьми живе добро!»

Цвітуть у нас каштани запашні

І квітів розмаїття... Тут казково!

Тут ще у Київській Русі

Просипи люди тихо в Бога:

« Нехай, колись умілі руки Тут створять кращеє життя!»

Нехай цвіте країна наша!

Бо маємо ми шанс, щоб в нас змінилось майбуття!


__________________________________

Учасник №45

Як українські хлопці у Хорватії подорожували

Жили-були два друга Тимко та Сашко. Веселі українські хлопці, які не любили

без діла сидіти, та співали красиво. Тільки Тимко умів літати, а Сашко міг дружити навіть із дідьком лисим, як би той перерви у своїх капостях робив.

Зачули наші хлопці про фестиваль крутий у Хорватії. І вирішили, як кажуть у

нас, "і інших подивитися і себе показати". Взяли з собою лише бандуру, без якої Тимко і кроку не міг ступити, і чарівні санчата, що усіх охочих умістити і покатати могли. А був у Тимка сусід Діма. Про таких у нас кажуть: "він дуже розумний, решетом у воді зірки ловить". Почув Діма, що хлопці у цікаву подорож рушають, і теж схотів. Та хлопці відмовили йому. Але Діма тихенько вліз у куток чарівних санчат, заховався там.

Не уміли санчата говорити, усіх до себе приймали, тож і не дізналися друзі про

підступ Дмитра, сіли у санчата, та й полетіли до Хорватії.

Довго вони летіли чи ні, аж побачили перед собою красу неймовірну. Озера,

з"єднані між собою водоспадами дивними. У бризках найвищого водоспаду навіть веселка "заплуталася". Замилувалися друзі красою такою, коли помітили, як із санчат зі скаженим криком вистрибнув голий Діма прямісінько у озеро. Видно, не прості озера були, чарівні, бо не встиг Дмитро у воду умочитися, як на камінь перетворився.

Розсердився Тимко на сусіда свого нерозумного, хотів без нього рушати далі.

Та Сашко умовив друга лишитися, визволити Діму з біди.

Витягли вони з води хлопця-каміння, сіли та й думають, що далі робити. Дістав

Тимко бандуру та й грати почав, щоб думалося краще. Аж чи то від звуків мелодії, чи просто обсохло каміння, як Діма на хлопчика назад перетворився. Не довго думаючи, Тимко повернув санчата назад додому, хай батьки Діми самі йому раду дають. А із Сашком вони іншим разом полетять у казково красиву країну Хорватію.

__________________________________

Учасник №61

Ярослав Мудрий

Чому Ярослав

Мудрим назвався?

Бо він не нападав,

А сам захищався.

Багато читав,

Баґато знав.

Не вбиває.

І зовсім не крав.

Жив на Русі,

Любив батьківщину.

Мав синів,

Казав кожному сину:

"Як будеш кров чужу пропивати,

І твоя проллється

Втекти від кари

Нікому не вдається

Не треба нападати

Слід захищати

Не треба вбивати

Щоб своїх не ховати

Не треба кричати

Слід МУДро казати

Навіщо нам людям,

У очі мовчати.

І так сказати

Щоб усі пам"ятали.

Покоління навчати

Щоб вони не мовчали

Нехай у ворогів

Свої вороги будуть

Вони відбудують

Все те що зруйнують”

Мудрий Ярослав,

Бо любив дружити.

І правильно робив,

Щоб спокійно жити.

Помер Ярослав"

І слова ті забули.

Совісті голоса

Зовсім не чули.

Чуже забирали

Людей убивали

Повільно та певно

Дружбу втрачали,

Навіщо кричати

І навіщо брехати,

Як можна мовчанням

Всю правду сказати.

Мовчить він сьогодні,

А правду говорить:

«Як не будем ми разом душею холодні"

То хто нам щось зробить?

Що будем ми. браття, сьогодні робити,

Як совість озветься?»

Тому Ярослав

І Мудрим зоветься

__________________________________

Учасник №50

Про Дракона з Кракова Напевно всі знають місто Краків і його знаменитого дракона, який охороняє цей замок. Але мало хто знає, що колись давним давно цей дракон і правду жив. Він жив у великій чорній печері. Вранці він ходив ловити рибу, вдень він обідав і відпочивав, ввечері ходив на прогулянку, повертався в печеру і лягав спати. У цьому лісі поруч з печерою жила відьма, у якій був чорний пречерний кіт на ім’я Рутік. Вона жила в хаті. Вона не любила дракона, за те, що він такий мирний і добродушний.

Одного разу в один день вона вирішила постежити за драконом. Вона сховалася в кущах біля печери і почала стежити за драконом. Тільки як раз до цього моменту дракон пішов за грибами. Кот Рутік побачив це і хотів її попередити, але вона ніяк не відреагувала і відмахнулася від нього. Думаючи що дракон в печері, відьма сиділа в кущах годину, два і три, так і не дочекалася. Уже настав вечір і відьма задрімала, на той час дракон повернувся з повним кошиком грибів і зайшов до печери. Кот Рутік хотів розбудити відьму, але у нього це не вийшло. Коли відьма нарешті прокинулася, вона подумала, що дракона немає вдома і вони пішли додому. Не сьогодні так завтра повезет- сказала вона. Прокинувшись вранці, вони вийшли з будинку і побачили дракона. І у відьми дозрів план, вони побігла до печери дракона і засіла його чекати. Через кілька хвилин дракон повернувся, відьма як вистрибне, розмахнеться паличкою і дракон застиг на місці. Через багато років люди в лісі знайшли камінь дуже схожий на дракона і поставили його, як прикраса близько краківського замку. Але мало хто знає, що закляття втрачає свою силу вночі і ближче до ранку дракон оживає. Потихеньку закляття втрачає свою силу. Хто знає, може бути коли- небуть дракон зовсім оживе і полетить.

__________________________________

Учасник №63

НЕНЬКА - УКРАЇНА

Небокраи... Немов намисто,

Напивається новими кольорами:

Червоним, срібним, золотим.

У нім - красується ошатне місто

З зеленими вогнями.

Неподалік від міста є село.

Воно ще спати не лягає.

А сонце котиться вже за зело.

Жовтий килим вкрив весняне попе,

Колосся проростає мимоволі.

У гаї соловейко щебета,

Ісвою журливу пісню

Тихо горлиця співа.

У рідному садку росте калина

Вона є символ України.

Та кров, яку пропили вояки,

Закуті в вічні ланцюги.

Сива хмаринка зупинилася на мить

На обрії нашої неньки. .

Ти бачиш, недалеко зірка мерехтить?

То полягали козаченьки,

Вони не повернулися додому,

А залишилися на полі бою

І не втікали від проблем,

А зоставапися собою.

__________________________________

Голосування